23 березня – ще одне
свято поезії на Херсонщині. У номінації "Автори" на обласний етап
фестивалю "Поетичний камертон Ліни Костенко" цього разу приїхали
майже 40 учасників різного віку. Відкрив цьогорічний фестиваль лауреат Шевченковської премій в галузі літератури Анатолій Кичинський:
Контурівці також виступили з читанням своїх
віршів, що їх написали за мотивами творів Ліни Костенко.
Для всіх присутніх з піснею виступів Світозар Швець
Журі відмітило як
гарні виступи Вікторії Виходцевої, Лади Шкворець, Фрола Міщенко, Ельвіри
Мельгунової, Валентини Нетребич.
Прочитали свої вірші керівники студії Юлія Чернієнко (яка була ведучою) і Надія Звягінцева (модератор номінації):
Юлія Кравченко прочитала вірша, який ще не друкувався на нашому блозі - ось він:
Страшні
слова, коли вони мовчать...
Ліна Костенко
Серед глибоких золотих очей,
Під місяцем і темним небом,
Над таємничим холодом ночей
І над безкрайнім рідним степом,
Над річкою і серед білих хмар
Сумна безмовна тиша пропливає.
Мовчання нагорода? Ні, тягар,
Що всі слова із серця випиває.
Сумні слова, які мов пісня не бринять.
Але, коли вони мовчать, іще сумніші.
Страшні слова, коли вони мовчать.
Але душа, що не говорить, ще страшніша.
Слова, що не твої, вже сказані до тебе
Без сумніву є зайвими, коли
Зв'язок такий, як в сонечка і неба,
Два серця раптом віднайшли
Юлия Кравченко
Ліна Костенко
Серед глибоких золотих очей,
Під місяцем і темним небом,
Над таємничим холодом ночей
І над безкрайнім рідним степом,
Над річкою і серед білих хмар
Сумна безмовна тиша пропливає.
Мовчання нагорода? Ні, тягар,
Що всі слова із серця випиває.
Сумні слова, які мов пісня не бринять.
Але, коли вони мовчать, іще сумніші.
Страшні слова, коли вони мовчать.
Але душа, що не говорить, ще страшніша.
Слова, що не твої, вже сказані до тебе
Без сумніву є зайвими, коли
Зв'язок такий, як в сонечка і неба,
Два серця раптом віднайшли
Юлия Кравченко
Всі учасники мали змогу потрапити у віртуальну "Вітальню Дніпрової Чайки"
Читаймо поезії Ліни Костенко - вони завжди надихають!
