Щорічний обласний "Поетичний вернісаж": вітаємо переможців!

Цей вже давно знайомий нам конкурс приніс майже кожному з контурівців не по одному, а деякім одразу по три диплома. Отже, у різних вікових групах переможцями та призерами стали:

у номінації "Лірічні твори"

І місце– Ю. Кравченко, Е. Шелегон, Е. Мельгунова

ІІ місце – В. Нетребич, М. Юдіна

ІІІ місце - Л. Шкворець

у номінації "Мій рідний край"

І місце– Е. Мельгунова, Е. Шелегон, Ю. Кравченко

ІІ місце – В. Нетребич, М. Юдіна

ІІІ місце - Л. Шкворець

у номінації "Гумористичні мотиви"

І місце– В. Виходцева, Л. Шкворець

ІІ місце – М. Юдіна, С. Швець

Всього "Контур" отримав 16 дипломів, з них 8 – за перше місце.

 Так тримати!

свято поезії на Херсонщині

23 березня – ще одне свято поезії на Херсонщині. У номінації "Автори" на обласний етап фестивалю "Поетичний камертон Ліни Костенко" цього разу приїхали майже 40 учасників різного віку. Відкрив цьогорічний фестиваль лауреат Шевченковської премій в галузі літератури Анатолій Кичинський:

Контурівці також виступили з читанням своїх віршів, що їх написали за мотивами творів Ліни Костенко.

Для всіх присутніх з піснею виступів Світозар Швець

Журі відмітило як гарні виступи Вікторії Виходцевої, Лади Шкворець, Фрола Міщенко, Ельвіри Мельгунової, Валентини Нетребич. 

Прочитали свої вірші керівники студії Юлія Чернієнко (яка була ведучою) і Надія Звягінцева (модератор номінації):

 

Юлія Кравченко прочитала вірша, який  ще не друкувався на нашому блозі - ось він:

Страшні слова, коли вони мовчать...
                               Ліна Костенко
Серед глибоких золотих очей,
Під місяцем і темним небом,
Над таємничим холодом ночей
І над безкрайнім рідним степом,

Над річкою і серед білих хмар
Сумна безмовна тиша пропливає.
Мовчання нагорода? Ні, тягар,
Що всі слова із серця випиває.

Сумні слова, які мов пісня не бринять.
Але, коли вони мовчать, іще сумніші.
Страшні слова, коли вони мовчать.
Але душа, що не говорить, ще страшніша.

Слова, що не твої, вже сказані до тебе
Без сумніву є зайвими, коли
Зв'язок такий, як в сонечка і неба,
Два серця раптом віднайшли
Юлия Кравченко

Всі учасники мали змогу потрапити у віртуальну "Вітальню Дніпрової Чайки"

Читаймо поезії Ліни Костенко - вони завжди надихають!

Репортаж з Ювілейного

18 грудня – у другий день Першої південної ярмарки "Книжковий Миколай"–  контурівці виступили з невеличкою програмою "Поетичні читання довкола зими". Але спочатку до нас вийшов чортик та вистрелів хлопушкою зі сніжинками:

Єльвіра Мельгунова прочитала вірші та оповідання "Може, мені вдалося?.." Інші - по два вірші.

Віка Виходцева :

Лада Шкворець:

Марійка Юдіна:

Валя Нетребич:

Світозар Швець виконав власну пісню:

А ще члени студіїзмогли поставити запитання Дарі Корній:

Елеонора Шелегон поспілкувалася з львівським поетом  Олександром Светогоровим:

Деяким контурівцям вдалося відвідати по два-три майстер-класи та зробити гарні речі власними руками:

І звісно, всі отримали подарунки - були серед них і смачні, і цікаві:

Три свята – як одне

  Сьогодні лагідний та сонячний день. Такий нам подарувала пані Осінь на Всеукраїнський день бібліотек. Контурівці були дуже яскравими в цей святковий день. Спочатку отримали нагороди – дипломи переможців та призерів обласного етапу Всеукраїнського конкурсу "Мрії про Україну:дитячий погляд". 

Потім студійці стали "золотою серединою" вітального заходу "Квітковий бал у бібліотеці": Світозар Швець, Ельвіра Мельгунова, Лада Шкворець, Маша Юдіна та Вікторія Виходцева подарували поважним гостям, які прийшли привітати бібліотеку з професійним святом, пелюстки від ромашки зі своїми найвеселішими творами. 

І третій ароматний захід "Арт-зустріч з присмаком кави", який проводила Наталя Кацарська. І це була (частково, звісно) презентація нової збірки з серії "Від травинки до хмаринки". На цьому теплому чаюванні з директором "Кавярні на Почтовому" Вікторією Бебко було прочитано багато нових та улюблений творів. 

так виглядає наша нова збірка - презентує Юлія Черніенко

Вікторія Бебко получила у подарунок дві наші збірки

завдання на кавовом зернятці

Маша Юдина отримала свій диплом

Єлеонора Шелегон читає свої вірші

Була дуже тепла атмосфера

Крім вже згаданих, на святі були Елеонора Шелегон, Іванна Пислар, Яся Буюклу та Валентина Нетребич.   

Неділя – гарний день для зустрічей та експромтів

11 вересня у читальній залі контурівці приймали гостей – зразкову літературну студію "Ліра"(Таврійській ліцей мистецтв), організаторів фестивалю "Антр-Акт" Ольгу Швець та Дмитра Смолко. Гості розповідали про багаторічну роботу фестивалю та презентували новий альманах, де в розділі "Аподементи та перегріни" (це означає – мандрівники) вміщено твори контурівців і студійців з інших гуртків міста. Про це вже було написано у блозі раніше.

Автори прочитали свої твори:

Ельвіра Мельгунова

Вікторія Виходцева 

Сьогодні деякі з контурівців отримали дипломи переможців та призерів обласного конкурсу "Поетичний вернісаж", які надійшли до бібліотеки влітку.

  

Потім всі – і дорослі, і юні – писали експромти. Для цього вони обирали зі звичайної (не чарівної!) коробочки по три слова, щоб скласти чудового вірша або написати текст. 

Ось які гарні твори були написані.

Ольга Швець – їй дісталися слова просёнок, коньки и солнечный удар –

написала таку історію:

***

Поросёнок собирался

покататься на коньках.

Но никак всё не решался:

холодина – просто страх!

Наконец, прошли метели,

стали ясными деньки.

Поросёнок еле-еле

натянул свои коньки,

рукавички от овечки,

шубу, шапку, тёплый шарф…

Не нашел от льда на речке –

только солнечный удар!

… Да! Пока он ждал тепла –

вся зима уже прошла!

Дмитрий Смолко из слов листопад, ботинки, кенгуру составил стихи:

***

Листья сбросил эвкалипт –

листопад.

Без ботинок кенгурята

дрожат.

Ведь выводит кенгурят

кенгуру

на пробежку, как всегда, -

поутру.

Татьяне Павленко (руководитель студии "Лира") удался замечательный текст со словами пенал, лягушонок, костёр:

***

Пенал уронил лягушонок в костёр.

Заплакал, но слёзы он быстро утёр:

Он школу сегодня решил прогулять,

ведь нечем ему на уроках писать!

Кристина Шевлякова (студия "Лира), которая вытащила из коробочки слова белка, закат, диван, была лаконична и сумела вместить все слова в исчерпывающую картинку из одного предложения:

Был вечер, и Белка, сидя в своём дупле на диване, любовалась закатом.

Кристина Шевлякова

Надежда Звягинцева (это я – руководитель студии "Контур" и модератор этого блога) с легкой руки вытащила слова восход, коза, спичка. Стишок получился такой:

***

Смотрит на восход Коза,

закативши вверх глаза.

Говорит вдруг вслух: "Пылает!

Видно -  небо догорает.

Может, спичку бросил кто-то…

Затворю-ка я ворота:

пусть то небо упадёт

по ту сторону ворот!"

Какие же шедевры получились у контуровцев? Вот они:

Верный товарищ (из слов замок, лунный свет, собака)

Возле леса старый замок –

Он раскошен и красив:

озарённый лунным светом,

в темноте стоит один.

Не живут давно в нём люди –

все покинули  его,

и лишь только пёс-приблуда

друг-товарищ для него.

Так всё долго продолжалось:

Пёсик к замку приходил,

охранял его ночами –

то есть верно с ним дружил.

Очень радовался замок –

друга он себе нашёл,

говорил про всё с собакой,

словно счастье вновь обрёл.

Элеонора Шелегон

***

На окне лежит подушка,

На подушке дремлет кошка.

Изредка глядит в окошко:

иней так укутал всё,

что видно одно крыльцо!

Эльвира Мельгунова. (слова кошка, подушка, иней)

***

Вот вечер на землю ступает.

Заяц в жилете гуляет,

а Белочка дождь зазывает.

Ветер вдруг как засвистит -

и ливень по елкам стучит.

Заяц и Белка промокли –

слышатся громкие вопли.

Лада Шкворец (слова ливень, жилет, заяц)

***

Индюк увидел зонтик,

решил его купить

(как раз заметил тучку –

вдруг дождик будет лить!).

К зонтику в придачу

он купил и шапку,

сапоги и куртку,

джинсы и пальто.

Он зарплату получил –

что хотел, то и купил!

Виктория Выходцева (слова индюк, зонтик, тучка)

 Ще один твір - від Елеонори Шелегон, якій вона написала вдома:

Моя мова

Люблю я дуже рідну свою мову –

таку барвисту, ніжну та м'яку.

Вона для мене – наче сонце світить,

її я чую – та й сама квіту.

Люблю її крилате слово:

мов птах, воно злітає до гори.

Я хочу чути знову й знову

її мелодію – то спів її душі.

Ця мова може світ зачарувати

та закохати в себе всіх людей.

І –  як мене навчила   мати –

люблю цю мову – це вже не мине!