Показ дописів із міткою Кравченко Юлія. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Кравченко Юлія. Показати всі дописи

пʼятниця, 24 березня 2017 р.

свято поезії на Херсонщині

23 березня – ще одне свято поезії на Херсонщині. У номінації "Автори" на обласний етап фестивалю "Поетичний камертон Ліни Костенко" цього разу приїхали майже 40 учасників різного віку. Відкрив цьогорічний фестиваль лауреат Шевченковської премій в галузі літератури Анатолій Кичинський:



Контурівці також виступили з читанням своїх віршів, що їх написали за мотивами творів Ліни Костенко.








Для всіх присутніх з піснею виступів Світозар Швець




Журі відмітило як гарні виступи Вікторії Виходцевої, Лади Шкворець, Фрола Міщенко, Ельвіри Мельгунової, Валентини Нетребич. 
Прочитали свої вірші керівники студії Юлія Чернієнко (яка була ведучою) і Надія Звягінцева (модератор номінації):


 


Юлія Кравченко прочитала вірша, який  ще не друкувався на нашому блозі - ось він:


Страшні слова, коли вони мовчать...
                               Ліна Костенко
Серед глибоких золотих очей,
Під місяцем і темним небом,
Над таємничим холодом ночей
І над безкрайнім рідним степом,

Над річкою і серед білих хмар
Сумна безмовна тиша пропливає.
Мовчання нагорода? Ні, тягар,
Що всі слова із серця випиває.

Сумні слова, які мов пісня не бринять.
Але, коли вони мовчать, іще сумніші.
Страшні слова, коли вони мовчать.
Але душа, що не говорить, ще страшніша.

Слова, що не твої, вже сказані до тебе
Без сумніву є зайвими, коли
Зв'язок такий, як в сонечка і неба,
Два серця раптом віднайшли
Юлия Кравченко

Всі учасники мали змогу потрапити у віртуальну "Вітальню Дніпрової Чайки"




Читаймо поезії Ліни Костенко - вони завжди надихають!

неділя, 22 січня 2017 р.

Терцет та терцини для Ліни


 Незабаром буде оголошено ІІІ обласний  фестиваль "Поетичний камертон Ліни Костенко"- тому члени студії вже почали готуватися до цього свята. Опановували таку форму віршування, як терцети і терцини.   Як і завжди, писали і на інші теми. Зокрема, продовжували працювати над великими прозаїчними творами, які будуть представлені на конкурсі "ФантФест".


***
                Я чую дощ, він плаче правду…
                                           Л.Костенко
Я чую дощ, він плаче правду, 
І, граючи на струнах стомленого серця,
він спогади пробуджує – про щастя и про зраду.

Один із них сильніш душі торкнеться –
думки у небо полетять, неначе птиці. 
Скінчився дощ…
 а  сонце за небокрай уже крадеться.
… Так зорі дивляться на мене,
                                    що геть не спиться.
Юлія Кравченко

Катарсис*

Снежный день и снежная ночь
замела все и здесь, и далёко.
У окна села куколка-дочь
и задумалась.  В небе глубоком
всё снежинки кружились, летели,
облака уходили всё в даль…
- Мы ведь этого снега хотели,
почему ж на душе печаль?
На окне заплетались узоры,
(заплелись думы в точки над "и")
Может, в прошлом остались все ссоры? -
Их снежинки с собой унесли!
Ельвіра Мельгунова_
 *Катарсис – с греч. "очищение", термін запровадив Аристотель у "Поетиці" – сутність: очищення емоцій мистецтвом.

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *