Після нізки фестивалів члени студії готуються до участі у конкурсі "Море талантів" (Одеса), "Я - майбутне України" (Чернівци) тощо. Тому писали на різні теми. Великі тексти поки що не готові. Але є такі, що вже можна прочитати:
Колір моїх мрій
Кольори бувають різні –
то яскраві, а то грізні.
Квіти сяють, ллє проміння,
Море хвилями блищить.
Але сіре є каміння,
небо стане сірим вмить,
якщо хмара налетить.
Або насуне ніч згори
і заховає кольори.
А мій настрій не змінити,
він веселий скрізь й завжди -
мрії допоможуть жити,
бо яскраві всі вони.
Настя Ларіна
Акровірші
Актори дорослі, але як малі
На сцені з тваринами грають вони.
Дружать з веселим клоуном Пітом.
Радіють, коли їм кидають квіти.
І знову на свято звуть глядача -
Його зустрічає гра трубача.
Аліса Філімонова
Випадок у лісі
байка
На пеньочку, як на троні,
Хтось сидить собі в короні
Ліна Костенко
В лісі пень стоїть старий.
І до того він страшний,
Що трясеться люд простий.
До нього тягнуть із хатини
Хто – скарби, а хто – скотину.
Заєць – моркву, лиси – шубу,
Мед – ведмідь, кабан – кожуха,
А шляхетна Олениха
Веде дочку і каже стиха:
– Візьміть, шановний, за дружину
Мою прекрасну Катерину.
А пень - мов трон, ще й у короні,
Усе бере, слівця не зронить.
Ворон мудрий прилітає,
Бачить – білочка ридає:
– Цар забрав усі горіхи
Та й ще донечку на втіху!
Допоможи нам, мудра птиця!
Каже Ворон: «Не годиться,
Щоб в нашім лісі кат завівся -
Усі тварини вільні нині!»
Бачить Ворон павутиння,
А на вітах, на горі,
Нитки ці тягнуть павуки –
І в той час своїм корінням
Пень ворушиться повільно.
До павуків злітає Ворон,
Змахнув крилом та й збив корону –
Коріння впало. Пень трухлявий
Розпорошився вздовж галявин.
Лада Шкворець