У цьому році виповнюється 85 років з дня народження чудового українського
поета Ліни Костенко. У березні пройде обласний фестиваль, присвячений цій даті.
Серед інших є номінація "Авторські вірші за мотивами творів Ліни
Костенко". Ми вже почали готуватися до фестивалю. Спочатку прочитали деякі
твори Ліни Василівни, поміркували над образами, а потім написали власні вірші.
Усе буде знов…
Осінь брами
твої замикала вночі…
Л.Костенко
Л.Костенко
Осінь
брами за літом закрила вночі,
відлетіли птахи у теплі краї,
будуть там зимувати
і за краєм своїм сумувати.
Але прийде весна – и відкриються брами
і повернуться птиці додому,
в рідний свій променистий край,
щоби гнізда собі будувати,
щоб веснянки веселі співати,
годувати своїх пташенят,
доки осінь знов не закриє брами -
прожене птиць своїми вітрами.
Іванна
Писар
Єлегійний настрій
Є вірші –
квіти
Л.Костенко
Цвітуть вірші на небі:
фіалки, айстри промінисті
співають тихо в небі чистім.
Сріблясті вогники-міста
Побачити віршам не важко.
Над ними зорі - мов ромашки.
І зорі слухають вірші.
Вони їм дуже мелодійні
Це все немов би на картині –
тому і настрій елегійний.
Полина
Буша
Мова
Страшні
слова, коли вони мовчать…
Л.Костенко
Не повинна мова мовчати!
Не природньо це! Намагавсь
хтось її посадить за грати
і сховать за чужі слова.
Мова – жінка з очима прозорими,
невмируща, безстрашна.
Така є одна,
що живе старовинними творами.
Неосяжна її глибина.
Мова - це ж не краплина тепла,
а народу велика душа!
Сусанна Абольяніна
* * *
Сп’янілою квіткою з древніх віків
я завжди стаю з тобою.
Я розумію тебе без слів,
тому і здаюся без бою.
Сусанна Абольяніна