Диво на Різдво. Майстерка святочних історій

 Різдвяне чи святочне оповідання - особливий літературний жанр, який належить до календарної літератури та має певну специфіку в порівнянні з традиційним жанром оповідання. І саме такі короткі історії чудово підходять для створення святкового настрою як читачам, так і письменникам, мотивують творити добрі справи і здійснювати найзаповітніші мрії у прийдешньому році.

Саме тому наскрізною темою грудня у літературній студії "Контур" стало Різдво та, відповідно, святочне оповідання. Грудневе групове засідання студії мало назву "Диво на Різдво" і відбулося у форматі майстерки святочних історій.

Під час заняття підлітки отримали інструкцію, завдяки якій дізналися про 10 принципів різдвяного оповідання: диво, детективна інтрига, герой, який змінився, гумор, сон, політ, неочікувана розв’язка, святкове частування, соціальна спрямованість, святковий антураж.

Розглянули ми і популярні мотиви різдвяних і святочних оповідань: чудесний порятунок, переродження Зла в Добро, примирення ворогів, забуття образ.

Вивчивши теорію, учасники заняття скористалися Конструктором оповідання, який допоміг їм спочатку розвинути ідею, а потім написати спільними зусиллями оповідання, темою якого було обрано таку, яка дуже актуальна для підлітків, - соціальне проявлення.

Даринчине диво на Різдво

Нарешті настав довгоочікуваний день – 24 грудня. Святвечір. Даринка до нього довго готувалася – цілий місяць уявляла собі, як вона вийде на сцену і заспіває власну пісню, і щовечора репетирувала свій виступ перед дзеркалом.

Цього ранку вона прийшла до школи найперша, і в наплічнику у неї була святкова сукня та бабусина підвіска-амулет. Цей виступ мав бути для Даринки особливим, але вона страшенно хвилювалася. Адже минулого року, коли дівчина читала власний вірш у класі, вона побачила, що її однолітки тишком сміються над нею.

Але бажання проспівати власну пісню було сильнішим, тим паче, у Різдвяний Святвечір, коли трапляються дива. І якщо вона пересилить себе і виступить сьогодні, то насмілиться в наступному році заспівати на відборі для дитячого Євробачення.

І ось вона у святковій сукні за кулісами шкільного актового залу чекає на початок концерту. У цю мить її охопив страх і їй уявилася сцена, як вона співає, а весь зал сміється. І раптом вона визирнула з-за куліс і побачила бабусю у першому ряді. Її лагідні очі випромінювали упевненість і спокій.

Рука Даринки потягнулася до ланцюжка з фамільним амулетом. Даринка всміхнулася і заспокоїлась.

І коли ведуча оголосила «А тепер власну пісню заспіває Даринка з 9-Б», дівчина сміливо вийшла на сцену і заспівала. Всі глядачі аплодували дівчинці стоячи, а вона подивилася на бабусю і прошепотіла «Дякую».