23 жовтня контурівці на черговому засіданні
літстудії відчули себе не лише письменниками, але і музикантами.
Спершу пригадали порядок розташування
нотного стану, потому розшифрували закодовані ноти у знайомих їм словах, а
потому написали вірші та оповідання, неодмінно використовуючи приховані до, ре,
мі, фа, соль, ля, сі.
Першою впоралася Ельвіра:
Нотная дружба
Скучно ДОма нам сидеть,
Надо РЕзво погалдеть.
С нами вышли МИла, Маша,
Ира, ФАтима, Наташа.
Нам светило СОЛ(ь)нце ярко,
ТопоЛЯ сплелись, как арка.
Наша дружба столь СИльна –
Победит всю грусть она!
Мельгунова
Ельвіра
Валя
створила чудовий новорічний віршик:
Подарунки
як по нотах
Новий рік вже на порозі,
Дід Мороз давно в ДОрозі.
Подарунки я купила,
Та, на жаль, їх загубила…
Ось згадала – антреСОЛЬ!
В неї є важлива роль.
Спершу я дістала ЛЯльку –
Для сестрички на забавку.
А ФАту
– як спогад мамі,
Ще й листівку в гарній рамі.
А бабусі – РЕшето,
Щоб спекла нам гарний торт!
Дідусеві буде з татом
ДоМІно,
разом щоб грати.
Вдячна Валі вся СІм’я,
А найбільш радію я!
Нетребич Валентина
Новенький член студії,
п’ятикласник Владислав спробував свої сили у прозі:
Вкусный обед
Нотная история
В красивом доме
жил садовник. Посадил он
возле реки репку.
Однажды его друг Миша
принес большой красивый помидор
и спросил:
- У тебя есть варёная фасоль?
Садовник ответил:
- У меня есть рассольник
и соль.
Обрадовался Миша и говорит:
- Давай сядем на поляне
и поедим.
Садовник смахнул со стола лягушку и поставил на него симпатичный букет сирени.
Долго длился вкусный обед, а разговоры были еще длиннее.
Цеханевич Владислав