пʼятниця, 30 вересня 2016 р.

Три свята – як одне


  Сьогодні лагідний та сонячний день. Такий нам подарувала пані Осінь на Всеукраїнський день бібліотек. Контурівці були дуже яскравими в цей святковий день. Спочатку отримали нагороди – дипломи переможців та призерів обласного етапу Всеукраїнського конкурсу "Мрії про Україну:дитячий погляд". 








Потім студійці стали "золотою серединою" вітального заходу "Квітковий бал у бібліотеці": Світозар Швець, Ельвіра Мельгунова, Лада Шкворець, Маша Юдіна та Вікторія Виходцева подарували поважним гостям, які прийшли привітати бібліотеку з професійним святом, пелюстки від ромашки зі своїми найвеселішими творами. 




І третій ароматний захід "Арт-зустріч з присмаком кави", який проводила Наталя Кацарська. І це була (частково, звісно) презентація нової збірки з серії "Від травинки до хмаринки". На цьому теплому чаюванні з директором "Кавярні на Почтовому" Вікторією Бебко було прочитано багато нових та улюблений творів. 

так виглядає наша нова збірка - презентує Юлія Черніенко


Вікторія Бебко получила у подарунок дві наші збірки


завдання на кавовом зернятці


Маша Юдина отримала свій диплом


Єлеонора Шелегон читає свої вірші

Була дуже тепла атмосфера

Крім вже згаданих, на святі були Елеонора Шелегон, Іванна Пислар, Яся Буюклу та Валентина Нетребич.   

неділя, 25 вересня 2016 р.

Вітаємо дипломантів престижного конкурсу

Студійці стали дипломантами Восьмого творчого огляду-конкурсу щомісячника «Бористен», м. Дніпро. 
Ця нагорода належить 
Даші Юдіній, Ельвірі Мельгунової, Валентині Нетребич, Елеонорі Шелегон, Ладі Шкворець,
які присвятили твори воїнам АТО.


неділя, 18 вересня 2016 р.

Осінні настрої з літнім присмаком



Сьогодні в темі "Осінні настрої" (до речі – на вікном дощ) чомусь діти згадували про літо.

Погоня за каникулами

Загрузила Осень каникулы в вагон,
Увезла так быстро, что поднялся звон.
Дети погруснели, но Андрей сказал:
- Надо догонять их – едем на вокзал!

На вокзале дворник цветочки подметал.
Дети попросили, чтоб не убирал:
- Те цветочки Лето разбросало тут,
И следы такие к каникулам ведут!

Дворник засмеялся, не поверил нам –
это было видно по его глазам.
Мы же побежали по цветным следам.
Каникулы догнали… Тут поднялся гам.

Каникулы те были осенними...
- Друзья!
Берем хотя бы эти, раз летние нельзя!
 Лада Шкворець

Літо-недоучка

Знов осінь. І вранці стає прохолодно,
Доводиться з літом прощатись.
Вже вересень. Перше. І треба
всім дітям до школи вертатись.

І вже павучки не плетуть павутиння,
Бо ж літо так швидко скінчилось.
Ох, Літо! чому ти прощаєшся з нами?
Чому залишатися ти не навчилось?

 Маша Юдіна

пʼятниця, 16 вересня 2016 р.

З днем народження, рідне місто!

Напередодні свята – Дня міста, якому, нагадаємо, виповнюється 238 років, контурівці побували у студії радіо "Таврія. Дівчатка подарували мешканцям свої вірші, що присвячені нашому місту на Дніпрі (тексти вже є на нашому блозі). Радіо ефір відбудеться на 100,6 FM у п’ятницю та у суботу після 18.00, а також по дротовому радіо.

Прослухати аудіозапис ви також зможете на сайті ХОБД ім. Дніпрової Чайки.

Єльвіра Мельгунова та Лада Шкворець




нового вірша читає Валя Нетребич


Вікторія Виходцева

З Днем народження, любий Херсон!

неділя, 11 вересня 2016 р.

Неділя – гарний день для зустрічей та експромтів

11 вересня у читальній залі контурівці приймали гостей – зразкову літературну студію "Ліра"(Таврійській ліцей мистецтв), організаторів фестивалю "Антр-Акт" Ольгу Швець та Дмитра Смолко. Гості розповідали про багаторічну роботу фестивалю та презентували новий альманах, де в розділі "Аподементи та перегріни" (це означає – мандрівники) вміщено твори контурівців і студійців з інших гуртків міста. Про це вже було написано у блозі раніше.
Автори прочитали свої твори:
Ельвіра Мельгунова


Вікторія Виходцева 


Сьогодні деякі з контурівців отримали дипломи переможців та призерів обласного конкурсу "Поетичний вернісаж", які надійшли до бібліотеки влітку.

  






Потім всі – і дорослі, і юні – писали експромти. Для цього вони обирали зі звичайної (не чарівної!) коробочки по три слова, щоб скласти чудового вірша або написати текст. 

Ось які гарні твори були написані.

Ольга Швець – їй дісталися слова просёнок, коньки и солнечный удар
написала таку історію:
***
Поросёнок собирался
покататься на коньках.
Но никак всё не решался:
холодина – просто страх!
Наконец, прошли метели,
стали ясными деньки.
Поросёнок еле-еле
натянул свои коньки,
рукавички от овечки,
шубу, шапку, тёплый шарф…
Не нашел от льда на речке –
только солнечный удар!
… Да! Пока он ждал тепла –
вся зима уже прошла!

Дмитрий Смолко из слов листопад, ботинки, кенгуру составил стихи:
***
Листья сбросил эвкалипт –
листопад.
Без ботинок кенгурята
дрожат.
Ведь выводит кенгурят
кенгуру
на пробежку, как всегда, -
поутру.

Татьяне Павленко (руководитель студии "Лира") удался замечательный текст со словами пенал, лягушонок, костёр:
***
Пенал уронил лягушонок в костёр.
Заплакал, но слёзы он быстро утёр:
Он школу сегодня решил прогулять,
ведь нечем ему на уроках писать!

Кристина Шевлякова (студия "Лира), которая вытащила из коробочки слова белка, закат, диван, была лаконична и сумела вместить все слова в исчерпывающую картинку из одного предложения:

Был вечер, и Белка, сидя в своём дупле на диване, любовалась закатом.

Кристина Шевлякова

Надежда Звягинцева (это я – руководитель студии "Контур" и модератор этого блога) с легкой руки вытащила слова восход, коза, спичка. Стишок получился такой:
***
Смотрит на восход Коза,
закативши вверх глаза.
Говорит вдруг вслух: "Пылает!
Видно -  небо догорает.
Может, спичку бросил кто-то…
Затворю-ка я ворота:
пусть то небо упадёт
по ту сторону ворот!"

Какие же шедевры получились у контуровцев? Вот они:

Верный товарищ (из слов замок, лунный свет, собака)

Возле леса старый замок –
Он раскошен и красив:
озарённый лунным светом,
в темноте стоит один.
Не живут давно в нём люди –
все покинули  его,
и лишь только пёс-приблуда
друг-товарищ для него.
Так всё долго продолжалось:
Пёсик к замку приходил,
охранял его ночами –
то есть верно с ним дружил.
Очень радовался замок –
друга он себе нашёл,
говорил про всё с собакой,
словно счастье вновь обрёл.
Элеонора Шелегон
***
На окне лежит подушка,
На подушке дремлет кошка.
Изредка глядит в окошко:
иней так укутал всё,
что видно одно крыльцо!
Эльвира Мельгунова. (слова кошка, подушка, иней)

***
Вот вечер на землю ступает.
Заяц в жилете гуляет,
а Белочка дождь зазывает.

Ветер вдруг как засвистит -
и ливень по елкам стучит.
Заяц и Белка промокли –
слышатся громкие вопли.
Лада Шкворец (слова ливень, жилет, заяц)

***
Индюк увидел зонтик,
решил его купить
(как раз заметил тучку –
вдруг дождик будет лить!).

К зонтику в придачу
он купил и шапку,
сапоги и куртку,
джинсы и пальто.
Он зарплату получил –
что хотел, то и купил!
Виктория Выходцева (слова индюк, зонтик, тучка)



 Ще один твір - від Елеонори Шелегон, якій вона написала вдома:

Моя мова

Люблю я дуже рідну свою мову –
таку барвисту, ніжну та м'яку.
Вона для мене – наче сонце світить,
її я чую – та й сама квіту.

Люблю її крилате слово:
мов птах, воно злітає до гори.
Я хочу чути знову й знову
її мелодію – то спів її душі.


Ця мова може світ зачарувати
та закохати в себе всіх людей.
І –  як мене навчила   мати –
люблю цю мову – це вже не мине! 

неділя, 4 вересня 2016 р.

У творчій майстерні Осені

Сьогодні відбулося перше у 2016-2017 навчальному році засідання нашої студії.
Дівчата побували у творчій майстерні пані Осені та спробували відобразити її образ у власній творчості.


Осень-красавица
Был жаркий осенний день, вроде бы только недавно гостило лето. Утром меня разбудило пение попугайчика.
- Кеша, тише, дай поспать! – нервно сказала я.
- Какое спать?! – неожиданно ответила мне мама. – Вставай, а то в школу опоздаешь!
- Эх... придется вставать… - подумала я.
Собравшись в школу, я вышла на улицу, и от красоты мне перебило дыхание: все сверкало золотыми красками, ярко светила солнце, дул теплый и ласковый ветерок. Мне так тепло стало на душе. Детвора с портфелями бегала по засыпанными листьями улицами. Мое восхищение прервал младший брат, про которого я совсем забыла:
- Эля, Эля, а почему листья такие желтые?
- Ну, наверное потому что пришла осень… - ответила я.
- Смотриии… - Женя показал пальцем в небо. – Что это?
Подняв глаза, я ответила:
- Это журавлиный ключ. Они улетают на юг.
И так мы шли всю дорогу. Как же все-таки красиво кругом!
Придя в школу, я села за парту и стала смотреть в окно на очень красивый пейзаж. Я настолько задумалась, что даже не услышала, как прозвенел звонок. Вот так меня заколдовала осень-красавица.

***
Осінній день мене збудив
І показав багато див:
Пожовкле листя, сухі трави
На серці заживляють рани.

Мельгунова Ельвіра

Нетребич Валентина принесла для доопрацювання твори, написані влітку. 

Херсонщина

Херсонщина – то є мій дім.
Всім людям добре жити в нім.
В тобі усе цвіте й буя,
Родюча Таврія моя.

Багатим є тваринний світ,
В степах чудовий краєвид.
Поля в нас щедрі на пшеницю,
Із жита добрі паляниці.

Херсон – це місто кораблів,
Є два порти для моряків.
Дніпро свій шлях їм проклада,
Тече в нім чистая вода.

Церкви й музеї є у місті,
А вулиці охайні й чисті.
Херсонці парками гуляють
І рідне місто прославляють.

Любіть Херсон! Він справжній рай,
Привітний і багатий край.
Людей теплом він зігріва,
Дарує щастя і дива!

Нетребич Валентина


До речі, у вільний від навчання час Валя розпочала фентезійно-пригодницьку повість, яку планує подати на конкурс "ФантФест-2017".


Пригоди Анюти та друзів у замку Демрад
Привіт! Мене звуть Анюта. Я мешкаю в невеличкому, але чудовому містечку. Частенько відвідую дачу за містом. Але у цьому році я із сестричкою Лізою вирішили влітку поїхати на море з батьками.

А ще у мене є собака породи ротвеллер. Його звати Ліло. Цей чудовий пес насправді бешкетник. Іноді гарчить на когось вночі, а було, що він розбив улюблену мамину вазу, яку їй подарував тато. За це він ніч провів на балконі.

До речі, дім у мене великий: три поверхи та балкон з верандою. На кожному поверсі по три-чотири кімнати. Моя кімната знаходиться на другому поверсі. Нещодавно мені на День народження подарували маленьке руде кошеня. Я була така щаслива і назвала її Деміра. Спершу Ліло мене приревнував до Деміри, адже вона ще маленька і за нею потрібно більше доглядати, але це у Ліло минуло і вони здружилися. Я навіть іноді дивувалася, як пес з кішкою можуть дружити? Та я все одно раділа.

З такої нагоди я запросила найкращих подруг у гості. Це Віка, Марія та Ліда. Вони ніколи не залишали мене у біді і ми завжди разом ділили радості та смуток.

Ми Сиділи у моїй кімнаті і говорили про школу, домашніх улюбленців та хлопців. Та раптом до кімнати зайшла Деміра і стрибнула на стіл. За нею забіг Ліло і вони почали розмовляти людською мовою.

Ліло почав першим:

- Усім привіт! Ми маємо послання від короля та королеви тварин. На наше королівство напали злі чаклуни. Їх четверо: Хрест найголовніший. Далі іде Чирв, Бубн і Пік.

- Він хоче посісти трон і правити світом, випустивши злих духів із кімнати Х, - заворожувала дівчаток Деміра.

- Ця кімната знаходиться в королівському замку, але ніхто, окрім правителя, не знає де саме.

- І тільки виможете їх зупинити. Але чому саме ви вам скаже сам правитель, - закінчила Деміра.

Мої подруги були приголомшені, а я запитала:

- І скільки це займе часу? – поцікавилась я. – Адже нам завтра треба до школи.

- У нашому королівстві є один закон: якщо ви земні, то час відправлення і буде часом повернення, - промовили пес та кішка.

- Зрозуміло, - з полегшенням відповіла я.

- І коли ж будемо відправлятися? – запитала Ліда.

- Саме зараз, - відповів пес.

- А чи потрібно нам щось з собою узяти? Одяг? Харчі? – поставила цілком слушне запитання Віка.

- Ні, ми подбали про все, - сказала Деміра.

- Якби я знала, що на нас чекають пригоди, то одягла би джинси, а не спідницю.

- Не хвилюйся! – втішила подругу я.

Відкривши шафу, я витягла звідти сині брючки, а Маша кинулася до туалету. Довго чекати на неї не довелося.

Ми вчотирьох утворили коло, всередині якого були киця та пес. Вони сказали на своїй мові якісь слова, стіни та підлога заворушилися, з'явився стрімкий вихор і ми полетіли униз…

Ми впали прямісінько на роздоріжжі. Потираючи коліна та руки, ми прочитали вголос напис на показнику: "Небувалія – ліворуч, столиця Демрад – прямо, а Лілеєве царство – праворуч".

- До замку у такому вигляді вас ніхто не пустить, тож нам потрібно знайти велику чаклунку Кошаміру, яка за допомогою Квітки холоду на три дні перетворить вас на кішок або собак – і саме тих, які живуть у вас всередині, - відкрив нам наступний план дій Ліло.

- Тож віправляємось в Лілеєве царство, - промявчала Деміра.

Ми рушили вправоруч. Шлях був некороткий, тому і я, і мої подружки дуже втомилися.

Побачивши нарешті стару і подряпану часом хатинку, ми постукали у двері.

Нам відчинила стара жінка, схожа на кішку. Вона запитала:

- З чим ви прийшли до мене?

- Чи є у вас квітка холоду? – запитала Деміра.

- А навіщо вона вам? – поцікавилася Коша міра.

- Вона нам допоможе знешкодити злого чаклуна Хреста, - відповів Ліло.

Далі буде...

Нетребич Валентина

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *