пʼятниця, 7 червня 2019 р.

Творчі канікули-2019



Відпочивайте творчо!

Щорічний Конкурс "ТВОРЧІ КАНІКУЛИ" проводиться у 7 номінаціях:
 «Знайомтеся —це ми!»
«Так, я люблю Україну»
«Природа — джерело натхнення та краси»
«І в кожному із нас уже живе філософ!»
«Моя майбутня професія»
«Безмежний світ моєї уяви»
«Далі буде? Ні, «далі» —вже є!»

 Конкурс проводиться з 1 червня по 30 жовтня 2019 року у два тури:
перший – з 1 червня по 15 вересня на обласному рівні; другий,
підсумковий – з 15 вересня по 30 жовтня в місті Києві.

Учасники Конкурсу кожної вікової категорії готують прозовий або поетичний твір, який за темою відповідає певній номінації.
Творчі роботи надсилаються в електронному вигляді обсягом не більше 10 сторінок у форматі Microsoft Word, шрифт – Times New Roman, 12 розмір, 1,5 міжрядковий інтервал, усі поля – 1,5 см, сторінки формату А-4 на електронну адресу, зазначену на сайті обласної бібліотеки для дітей. 

неділя, 19 травня 2019 р.

Нові байки


Не усі студійці дописали твори на тему "Нові та сучасні байки", але Настя справилася.

Плітки – не гарна справа
байка
Біля казкового лісу
(Байка то чи небилиця?)
Ведмідь копав криницю,
а Лисиця йшла в крамницю.

Ось трапляється біда –
в прірву падає Ліса.
Це помітила Бджола,
дуже гучно загула:

- Ведмідь наш зовсім вже здурів,
лисицю скривдити схотів,
В пастку бідну заманив.
Кінець їй, мабуть, наступив!

Цілий ліс туди біжить -
вовки і білки, їжаки -
І всі обурені такі,
Навіть, б'ють їх дрижаки!

Ось провалля. "Де лисиця?! -
Питає в Михася Вовчиця.-
Відповідай нам, як годиться,
Куди сховав мою сестрицю?"

- Вже давно пішла до дому,
а плітки – це всім відомо! –
справа зовсім вже не гарна -
час втрачаєте ви марно!

Ларіна Анастасія

неділя, 12 травня 2019 р.

Чекаемо на Літо!


Що у літа і валізі?

Кріт поглянув із нірки боязко:
-Літо, напевно, їде у поїзді.

Літо довго валізи збирало –
Ягоди стиглі окремо складало
Радість в будинки несло,
Канікули дітям везло.
Мало в валізах хвилі морські
теплі, солоні, приємні такі,
Везло яскраві сонячні дні.
Від спеки рятунок - грози й дощі,
Всі вже чекали на гостя такого –
Весна вже збиралась в далеку дорогу.
Ларіна Анастасія


Завтра вже літо!

В минулому році ще в травні
Бачили Літо в трамваї.
Воно купило квиток,
Їхало через місток
На зустріч зеленій Весні.
Красуня чекала її,
Щоб владу свою передати,
Щоб в спокої відпочивати
Завтра вже червень –
Весна вже пішла
Діти радіють:
- Вільна пора!
Філімонова Аліса


неділя, 21 квітня 2019 р.

Готуємось до конкурсів

Вже традиційно ми будемо брати участь у конкурсі "Море талантів"(Одеса). А ще цікаво спробувати свої сили - триває
ІІ Всеукраїнський дитячий 
літературний конкурс «Я – майбутнє України».

Малюю майбутнє

Намалюю своє місто
таким гарним, як намисто.
Намалюю я свій дім,
Тато й мама будуть в нім.

Намалюю я майбутнє.
Що в нім буде? Будуть люди
Гарні, добрі і веселі.
Будуть жити у оселях
світлих, теплих і просторих -
їх там не спіткає горе.

В намальованому світі
Розумніші будуть діти.
Люди там усі здорові
Живуть дружньо, у любові.
Там конфліктів не буває –
сонце дуже мирно сяє.

Таке майбутнє до вподоби.
Мій малюнок – мрія. Мовби
Всесвіт я для всіх  будую –
і себе в нім намалюю.
Аліса Філімонова


неділя, 14 квітня 2019 р.

На різні теми

Після нізки фестивалів члени студії готуються до участі у конкурсі "Море талантів" (Одеса), "Я - майбутне України" (Чернівци) тощо. Тому писали на різні теми. Великі тексти поки що не готові. Але є такі, що вже можна прочитати:

Колір моїх мрій
 Кольори бувають різні –
то яскраві, а то грізні.
Квіти сяють, ллє проміння,
Море хвилями блищить.
Але сіре є каміння,
небо стане сірим вмить,
якщо хмара налетить.
Або насуне ніч згори
і заховає кольори.

А мій настрій не змінити,
він веселий скрізь й завжди -
мрії допоможуть жити,

бо яскраві всі  вони. 
Настя Ларіна

Акровірші
Актори дорослі, але як малі
На сцені з тваринами грають вони.
Дружать з веселим клоуном Пітом.
Радіють, коли їм кидають квіти.
І знову на свято звуть глядача -
Його зустрічає гра трубача.
Аліса Філімонова

Випадок у лісі
байка
На пеньочку, як на троні,
Хтось сидить собі в короні
              Ліна Костенко
В лісі пень стоїть старий.
І до того він страшний,
Що трясеться люд простий.

До нього тягнуть із хатини
Хто – скарби, а хто – скотину.
Заєць – моркву, лиси – шубу,
Мед – ведмідь, кабан – кожуха,
А шляхетна Олениха
Веде дочку і каже стиха:
– Візьміть, шановний, за дружину
Мою прекрасну Катерину.

А пень - мов трон, ще й у короні,
Усе бере, слівця не зронить.

Ворон мудрий прилітає,
Бачить – білочка ридає:
– Цар забрав усі горіхи
Та й ще донечку на втіху!
Допоможи нам, мудра птиця!

Каже Ворон: «Не годиться,
Щоб в нашім лісі кат завівся -
Усі тварини вільні нині!»

Бачить Ворон павутиння,
А на вітах, на горі,
Нитки ці тягнуть павуки –
І в той час своїм корінням
Пень ворушиться повільно.

До павуків злітає Ворон,
Змахнув крилом та й збив корону –
Коріння впало. Пень трухлявий
Розпорошився вздовж галявин.
 Лада Шкворець 

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *