Фантастика чи Фентезі? Літературний батл

 26 лютого активні учасники та гості літературної студії "Контур" взяли участь у занятті, яке відбулося у форматі літературного батлу. Цього разу студійці продовжили знайомство із жанрами фантастики та фентезі та з умовами участі у ХІ відкритому літературному конкурсі творів у жанрі фантастики та фентезі "ФантФест", на який запрошуються до участі літературно обдаровані фантазери і мрійники віком від 12 до 21 року. А саме такими і є наші студійці! 

Для початку підлітки познайомилися із членами журі конкурсу - Дарою Корній, Анатолієм Марущаком, Еліною Заржицькою та іншими - та із їхніми творами у жанрі фантастики та фентезі.

Особливу увагу ми приділили творчості Дари Корній і на прикладі її книг дізналися про особливості написання творів у жанрі фентезі - містичного, міського, етнофентезі, ромфентезі та інших. А потім за допомогою вікторини перевірили свої знання.

Далі нашим провідником у світ книжкових текстів та ілюстрацій став штучний інтелект. Діти довідалися, чим твори, написані авторами-людьми, відрізняються від тих, які скомпілював чат GPT. А потім ми відгадували автора офрмлення книжкових обкладинок - людину або штучний інтелект.

Цікавим виявився сам батл, коли ведуча показувала сюжетні ілюстрації, а літературно обдаровані підлітки відгадували жанр - фантастика це чи фентезі, - змістовоно обґрунтовуючи свою думку.

Ведуча також познайомила учасників із номінацією конкурсу "Фантастичне майбутнє України" і зачитала показові та надихаючі уривки із минулорічного твору-переможця.

І, звісно, як може засідання студії обійтися без безпосередньо творчого процесу? Звісно, ніяк! Тому наприкінці зустрічі ми, використовуючи авторський "Конструктор історій", разом створили ідею до оповідання у жанрі фантастики.

І в нас це чудово вийшло, бо всі наші діти фантастично талановиті! 

Грудневі зустрічі у "Контурі"

Грудень - місяць, коли багато творчих людей живе в передчутті дива. Це місяць, який особливо спонукає до творчості. Це місяць, коли хочеться писати про свята, описувати дивовижні історії досягнення цілей, здійснення мрій і психологічних трансформацій.

Не є виключенням і учасники літературної студії "Контур". Цей місяць був для нас особливо плідним на твори та ідеї.

Маша Юдіна продовжила працювати над коміксом про Різдвяну зірку, колядників та особливо містичну історію. З кожним заняттям герої стають більш живими та опуклими, а сюжет розповіді виструнчується. Побажаємо Марії успіхів та відданості своєму задуму. Тим паче, що Маша взялася не лише створити сюжет, але і намалювати весь комікс самотужки.

Марія Аксьонова завершила фантастичну історію про подорожі головного героя у часі і просторі. Це оповідання зовсім скоро буде відправлене для участі в ХІ відкритому літературному конкурсі творів у жанрі фантастики та фентезі "ФантФест". Тому з легким серцем та особливим натхненням дівчикна взялася писати оповідання про "диво на Різдво" якраз напередодні цього чудесного свята. Разом з керівником студії Юлією Чернієнко Марійка зіграла у карткову гру "Майсторій", яка допомагає складати історії, які хочеться читати. Ми обрали героя та його місію, проблемну ситуацію та артефакт, персонажа-помічника та місце дії твору. У  Марійки вийшла цілісна ідея твору, яку ми "докрутили" під час заняття. Майстрами сторітелінгу не народжуються – вони куються безпосерердньо під час написання тексту, тому на наступному занятті ми будемо доопрацьовувати текст, щоб вдосконалити його і відправити на конкурс.

Софійка Кацарська у новому нарисі взялася описати пам'ятки, присвячені загиблим землякам. Дівчина описала, як повернулась після Перемоги до мирного Херсону і приносить квіти до пам'ятника Шевченку, а на своєму шляху бачить мурал-меморіал з безсмертними словами Кобзаря та потретами херсонців, які пішли у вічність...

Творчий рік у "Контурі" завершився успішно. А ми чекаємо на нові твори і перемоги у прийдешньому 2025 році.

Із новим творчим роком, дорогі студійці!

Диво на Різдво. Майстерка святочних історій

 Різдвяне чи святочне оповідання - особливий літературний жанр, який належить до календарної літератури та має певну специфіку в порівнянні з традиційним жанром оповідання. І саме такі короткі історії чудово підходять для створення святкового настрою як читачам, так і письменникам, мотивують творити добрі справи і здійснювати найзаповітніші мрії у прийдешньому році.

Саме тому наскрізною темою грудня у літературній студії "Контур" стало Різдво та, відповідно, святочне оповідання. Грудневе групове засідання студії мало назву "Диво на Різдво" і відбулося у форматі майстерки святочних історій.

Під час заняття підлітки отримали інструкцію, завдяки якій дізналися про 10 принципів різдвяного оповідання: диво, детективна інтрига, герой, який змінився, гумор, сон, політ, неочікувана розв’язка, святкове частування, соціальна спрямованість, святковий антураж.

Розглянули ми і популярні мотиви різдвяних і святочних оповідань: чудесний порятунок, переродження Зла в Добро, примирення ворогів, забуття образ.

Вивчивши теорію, учасники заняття скористалися Конструктором оповідання, який допоміг їм спочатку розвинути ідею, а потім написати спільними зусиллями оповідання, темою якого було обрано таку, яка дуже актуальна для підлітків, - соціальне проявлення.

Даринчине диво на Різдво

Нарешті настав довгоочікуваний день – 24 грудня. Святвечір. Даринка до нього довго готувалася – цілий місяць уявляла собі, як вона вийде на сцену і заспіває власну пісню, і щовечора репетирувала свій виступ перед дзеркалом.

Цього ранку вона прийшла до школи найперша, і в наплічнику у неї була святкова сукня та бабусина підвіска-амулет. Цей виступ мав бути для Даринки особливим, але вона страшенно хвилювалася. Адже минулого року, коли дівчина читала власний вірш у класі, вона побачила, що її однолітки тишком сміються над нею.

Але бажання проспівати власну пісню було сильнішим, тим паче, у Різдвяний Святвечір, коли трапляються дива. І якщо вона пересилить себе і виступить сьогодні, то насмілиться в наступному році заспівати на відборі для дитячого Євробачення.

І ось вона у святковій сукні за кулісами шкільного актового залу чекає на початок концерту. У цю мить її охопив страх і їй уявилася сцена, як вона співає, а весь зал сміється. І раптом вона визирнула з-за куліс і побачила бабусю у першому ряді. Її лагідні очі випромінювали упевненість і спокій.

Рука Даринки потягнулася до ланцюжка з фамільним амулетом. Даринка всміхнулася і заспокоїлась.

І коли ведуча оголосила «А тепер власну пісню заспіває Даринка з 9-Б», дівчина сміливо вийшла на сцену і заспівала. Всі глядачі аплодували дівчинці стоячи, а вона подивилася на бабусю і прошепотіла «Дякую».

 

 

 

 

 

Зустрічі у "Контурі" в листопаді

 Щороку в листопаді по всьому світу письменники влаштовують для себе челендж – написати якомога більше слів до свого роману, повісті або оповідання.

Ми зі студійцями теж не гаяли часу! Писали оповідання і навіть комікси!

Маша Аксьонова за цей час завершила своє оповідання «Дзеркало майбутності», в якому виписала всі заявлені сюжетні лінії. Після складних випробувань і розчаровуючих подорожей у часі її персонажі нарешті знайшли свій шлях і своє місце у світі, зрозумівши, що щастя не треба шукати в майбутніх подіях, воно тут і тепер! Це оповідання після редактури буде відправлене на конкурс «ФантФест-2025»!

Аня Агачева продовжила писати соціально-психологічне оповідання про свій досвід окупації та адаптації у новій школі в новій країні, про нових друзів і перші розчарування у дружбі, про примирення і віру у краще майбутнє. Цей твір, написаний від серця, пасуватиме для номінації «Знайомтеся, це – ми!» в рамках літературного конкурсу «Творчі канікули-2025».

А Марія Юдіна за цей місяць дописала фентезійно-чарівну новелу (яка стане окрасою конкурсу «ФантФест-2025») та спробувала свої сили у жанрі коміксу, який їй дуже подобається.

Творчий рік наших вихованців хоч і добігає кінця, але попереду у нас ще один зимовий місяць, в рамках якого ми поринемо у світ різдвяно-новорічних свят і напишемо оптимістичні святочні історії.

 

Як написати терапевтичну казку? Літературний майстер-клас

 

27 листопада відбулося чергове засідання літературної студії «Контур» у форматі літературного майстер-класу. Разом із обдарованими підлітками ми вчилися писати терапевтичну казку. І дійсно, потенціал казок величезний: вони виховують і надихають, дають час для відпочинку і допомагають впоратися зі складними емоціями.

На майстер-класі учасники літературної студії «Контур» та гості студії, учні 8-10-х класів Херсонського Наукового ліцею Херсонської обласної ради, довідалися про історію казкотерапії від давнини до сучасності. Далі ми почули поради по створенню казок, які лікують, від відомих казкотерапевтів різних епох (В. Сухомлинського, Р. Ткач, С. Ройз, К. Єгорушкіної, А. Сапени та ін.) та познайомились із їхніми терапевтичиними книгами для читачів різного віку.

Далі керівник студії представила простий та ефективний алгоритм створення терапевтичних казок, наголосивши на тому, що хороша казка лікує добре продуманим сюжетом і закладеними у ній сенсами, простотою мови і змінами, які відбуваються із головним героєм.

Потім присутні разом створили зворушливу терапевтичну казку на актуальну тему - "Казку про Чарівні пори року". Сенс казки - дати надію читачу/слухачу на те, що зима (війна, інші складнощі) не вічна, вона рано чи пізно завершиться і обов’язково прийде весна, а з нею - і літо. І врешті-решт все буде добре.

Перед написанням свої версії сюжету казки представили три юні письменниці і за допомогою голосування ми визначили задум таєї історії, який сподобався більшості.

І в нас вийшла чудова "Казка про Пані Синичку і зиму", яку після літературної редактури ведуча студії письменниця Юлії Чернієнко і представляє вам, дорогі наші читачі.

Казка про Пані Синичку і зиму

Пані Синичка була маленькою, але дуже сміливою пташкою. Вона товаришувала з мешканцями лісу, і навіть з пані Сорокою, яка особисто розповідала пташці тутешні лісові новини.

Напередодні зими її життя стало важчим, бо на вулиці похолоднішало і ягідок та личинок поменшало. І їй важче було годувати своїх пташенят.

Одного холодного ранку, коли сніг уже покрив землю, Синичка вирушила на пошуки їжі. Їй надавало сміливості те, що її пташенята чекають удома.

Через годину пошуків вона вже втратила надію знайти щось їстівне. І от несподівано вона зустріла хлопчика, який із прогулянки повертався додому. Вона полетіла за хлопчиком, але лапаста гілка ялинки впустила на неї цілу жменю снігу. Коли Синичка оговталась, хлопчика не було.

Раптом вона почула слабкий писк. Підлетівши ближче, вона побачила маленьке мишенятко, яке замело снігом. Серце Синички стиснулося від жалю і вона схопила його за шкірку лапками та полетіла додому, де нагодувала останніми крихтами…

Прокинувшись, мишеня подякувало за порятунок та розповіло про великий дуб, на якому ще залишились жолуді. Пані Синичка зраділа цьому та одразу полетіла до дерева. Там вона назбирала жолудів, якими нагодувала пташенят і мишенятко. А коли сніг розтанув, вони удвох зробили запаси на цілу зиму.

Наприкінці майстер-класу юні літератори отримали домашнє завдання - створити власну терапевтичну історію про Чарівні пори року.