Рухаємось до "ПероДактилю"

Сьогодні контурівці писали віршовані та прозаїчні твори, щоб взяти участь у дитячому літературному конкурсі "ПероДактиль". Працювали плідно, але надрукувати твори не маємо можливості, бо у Положенні зазначено: до участі допускаються колькі ті твори, які раніше не розповсюджувалися будь-яким чином. Тому зміст написаного не розголошуємо. 

А ось тему "Нотні історії" так побачила Віка Виходцева:

Почти музыкальная история

В огороде росла себе тихо ФА-СОЛЬ.

Пролетала МИмо серая моль.

Не подумав, сырую фасоль

съела быстро голодная моль.

И когда прилетела ДОмой,

Заболела бедная моль.

СИльно маялась моль животом

И кЛЯлась себе только в одном:

РЕшено - много пищи кругом,

Но сырое не съем, ведь потом

пролежу я с больным животом.

Нотні історії

    23 жовтня контурівці на черговому засіданні літстудії відчули себе не лише письменниками, але і музикантами.

    Спершу  пригадали порядок розташування нотного стану, потому розшифрували закодовані ноти у знайомих їм словах, а потому написали вірші та оповідання, неодмінно використовуючи приховані до, ре, мі, фа, соль, ля, сі.

Першою впоралася Ельвіра:

Нотная дружба

Скучно ДОма нам сидеть,

Надо РЕзво погалдеть.

С нами вышли МИла, Маша,

Ира, ФАтима, Наташа.

Нам светило СОЛ(ь)нце ярко,

ТопоЛЯ сплелись, как арка.

Наша дружба столь СИльна –

Победит всю грусть она!

Мельгунова Ельвіра

Валя створила чудовий новорічний віршик:

Подарунки як по нотах

Новий рік вже на порозі,

Дід Мороз давно в ДОрозі.

Подарунки я купила,

Та, на жаль, їх загубила…

Ось згадала – антреСОЛЬ!

В неї є важлива роль.

Спершу я дістала ЛЯльку –

Для сестрички на забавку.

А ФАту – як спогад мамі,

Ще й листівку в гарній рамі.

А бабусі – РЕшето,

Щоб спекла нам гарний торт!

Дідусеві буде з татом

ДоМІно, разом щоб грати.

Вдячна Валі вся СІм’я,

А найбільш радію я!

Нетребич Валентина

Новенький член студії, п’ятикласник Владислав спробував свої сили у прозі:

Вкусный обед

Нотная история

В красивом доме жил садовник. Посадил он возле реки репку.

Однажды его друг Миша принес большой красивый помидор и спросил:

- У тебя есть варёная фасоль?

Садовник ответил:

- У меня есть рассольник и соль.

Обрадовался Миша и говорит:

- Давай сядем на поляне и поедим.

Садовник смахнул со стола лягушку и поставил на него симпатичный букет сирени.

Долго длился вкусный обед, а разговоры были еще длиннее.

Цеханевич Владислав

Ось такі вийшли у нас гарні нотні історії!

Куточок золотого настрою: контурівці на "Тишо-тишо-фесті"

У Херсоні вп'яте пройшов фестиваль їжі та розваг "Тишо-тишо". Організатори цього разу запросили до співпраці Херсонську обласну бібліотеку для дітей імені Дніпрової Чайки. Бібліотекарі разом з членами літературної студії "Контур" 16 жовтня організували "Куточок золотого настрою" з цікавими конкурсами експромтів та вільним мікрофоном для читання власних поезій. Студійці презентували херсонцям та гостям свої твори з нової збірки "Я дитина твоя, Україно!" Їх підтримували бібліо-Дракоша та херсонські поети Дмитро Смолко, Андрій Кличановській, Юлія Черненко, Надія Звягінцева (вона була ведучою). 

А ще писали поетичні експромти  

Перше місце журі віддало Марійці Юдіній, а друге – Ельвірі Мельгуновій. 

Переможцем конкурсу експромт-творів "Намалюй золотий настрій" стала Настя Кондратенко, але роботи Ельвіри Мельгунової, Викі Виходцевої, Марійки Юдіної та Елеонори Шелегон професійні художники також похвалили. 

Сергій Новачук – один з організаторів дводенного заходу – привітав переможців та вручив подарунки. Навіть природа вітала учасників дійства, бо якраз з опівдня визирнуло сонечко і зробило "Тишо-тишо-фест" дійсно теплим, як і було заявлено в афіші. 

А ось експромти зі словами "теплий Тишо", які написали учасники:

***

Ты шо, холодный ветер, дуешь?

Ты шо с теплом воюешь?

Ты шо, тепло, кончаешься?

Зима еще не начинается!

Маша Юдина

***

"Тышо" в тёплый денёк

Нас собрал на бережок.

Здесь тепло. мы отдыхаем –

Фестивать "Тышо" справляем.

Ну и что, что тут "Тышо"!

- Там вон – шо?

- Да там "нишо".

Но, конечно, это шутка –

здесь прекрасно и уютно.

Фестиваль "Тышо" мы любим,

ведь весёлые здесь люди!

Эльвира Мельгунова

***

В теплый солнечный денёчек

В гости мы пришли к "Тышо".

Здесь встречает нас Дракончик

И всё будет хорошо!

Элеонора Шелегон

***

Тишком-нишком мишенятко

пробралося у горнятко.

Похлебтало трішки чаю

і заснуло, мов у раю.

Снилось: дощ уже не йшов –

осінь трошки подобріла,

теплу суконьку наділа

і майнула на "Тишо".

Юлія Чернієнко, керівник студії.

Запрошення на арт-фест

Нашу бібліотеку запрошено на "Тишо-Тишо-фест". Беремо участь у поетичних читаннях та конкурсі єкспромтів 16 жовтня з 12 до 14. Буде сцена і безліч розваг, а ще у конкурсах - призи. Майданчик біля "Фрегату" - вхід учасникам (а ми такі!) безкоштовний.

Односкадовики, або ж панторими

Сьогодні студійці опоновували таку форму літературної творчості, як односкладовики. Інша назва - панторими. Завдання непросте, але дівчатка впоралися.

Ёж и Уж

    Лес. Дом под пнём.  Жил в нём Ёж. С ним жил Уж. Был Ёж кругл, а Уж был длин. Съел он шар. Съел он тост. Был Уж мал, а стал толст -  в дом не влез. Вполз он в лес, а там тёк ключ. Уж жил там, где ключ, а Ёж жил днём под пнём. 

   Ночь. Ёж шёл. Стук! Бух! Бам! Где же шар? Уж стал вдруг мал – вполз в дом под пнём.

Маша Юдина

 

 

 

Где обед?

Брат март,

на старт!

Лист – в рост,

в лёт – дрозд.

Кот глядь – еда!

Прыг-скок сюда.

Тут кот на взлёт –

обед прям в рот.

Кот рад: "Мур-мур"

Но кто ж тут дул?

Вот сна уж нет -

и где ж тот обед?

Лада Шкворец

Good!

Ночь. Град звёзд.

Такт нот прост –

лишь звук рвёт.

Граб: лист - в дрожь.

 

Хруст. Снег. Грусть.

Боль рвёт плоть.

Роль всех слов –

из слёз взор.

 

Вот стиль чувств:

Стар? Брось трость!

Млад? Строй мост!

- Нам все врут?

- Нет, всё good!

Эльвира Мельгунова

 

 

Валя написала вдома і допрацювала підчас заняття ось такий гарний лірічний твір: 

Осіння спокуса

Осіннє листя опадає за вікном,

жовто-гаряче, і червоне, і зелене,

і покриває землю гарним полотном,

і добрий настрій вже навіює на мене.

В садку калина кетяги схилила

так низько: поряд вже земля.  

Мене прекрасна осінь спокусила -

як полум’я, горять мої чуття…

Валентина Нетребич