Хоча зустріч була у цьому навчальному році остання - до нас завітали два талановитих хлопця. Ось їхні перші власні твори
Вербицький Владислав, 10 років
Небылица
Повар стал тушить пожар,
А пожарник - суп варить.
Кто местами поменялся,
С делом вовсе не справлялся:
суп сгорел, огонь сжег дом,
все вокруг шло кувырком.
Лучше тем вам заниматься,
с чем умеете справляться.
Іван Завгородній,
8 років
Як каченя півня "погасило"
Йде собі каченя Василь у гості до друга - курча Петра. Вже
бачить його будиночок з доволі великим вікном та квадратним помаранчевим дахом.
Але що це? З вікна червоні язики полум’я виглядають, трипочуть, так і рухаються
угоруІ
Думає каченя збентежено: "Пожежа! Треба друзів
рятувати!"
Схопив Василь дзьбом відерце та біжить до річки. Набрав
води, тягне до будиночка. Дзьобик болить, але він не здається.
Ось воно – вікно і вогонь. Плеснув Василь воду у
вікно...
- Хто це? Що це? Який бешкетник тут таке робить?! –
почулося з вікна.
Великий Півень вийшов на ганок дуже злий. Тут
Василь здогадався, що це з вікна не вогонь стирчав, а гребень господаря - Великого Півня.
- Пробачте, - каже каченя. – Я вважав, що хата
горить…
Півень, звісно, пробачив Василя, але його друг
Петро розповів усьому світу про те, як його друг Василь його татка Півня "погасив". Усі дуже веселилися з цього, а Василько зробився героєм дня і навіть героєм тижня.