За мотивами Дари Корній

     27 березня відбулося чергове засідання клубу "Контур". Юні поети та прозаїки дізналися про книгу Дари Корній "Петрусь-химородник" та створили власні твори за її мотивами.

      
Варто зазначити, що свої вірші та оповідання наші таланти 7 квітня прочитають в якості подарунка до приїзду самої Дари Корній.

Легенда про квітку папороті

Колись дуже давно народилася біля лісу у хатинці дівчинка. У неї були карі очі, а волосся вогняного кольору. Вона була особливою і її звали Катею. Дівчинка мала здатність говорити з лісовими духами. У тринадцять років Катя вільно володіла мистецтвом преображення рослин.

У п’ятнадцять років її відправили до лісу за грибами та шишками, та вона заблукала. Але Катя змогла знайти спільну мову зі звірями. Дівчина прожила в лісі до старості, а на місці, де вона померла, виросла квітка папороті. Вона була прекрасна як зоряне небо і пелюстки його були як пекуче сонце.

З тих квітка папороті розквітла раз на рік у день смерті Катерини.

Шкворець Лада

        Папоротник

Дуже важко всім знайти

Квітку папороті в лісі

І дістатись до мети,

І дізнатись таємниці,

Де цвіте і де росте,

Хто ж її оберігає?

Сяйво квітки золоте? –

Тільки Папоротник знає.

Папоротник – добри й дух,

Добрим він допомагає,

Освітляє все навкруг,

Папороть від злих ховає!

Нетребич Валентина

         Велична квітка

В полі ходить птах величний,

Несміливий, блискавичний,

Охороняє скарб великий –

Квітку папороті цю.

Її віддасть він молодцю,

Який відважиться пройти

Крізь всі страшні-страшні ліси.

Ходять там примари злі,

В болотах – водяники.

А ще живе там лісовик –

Пропускати він не звик.

Хто перешкоди подолає,

Візьме цю квітку дорогу,

Той щастя-радості зазнає,

Не дасться горю, ворогу.

Виходцева Вікторія

         Вовкулака
Понурий вигляд, великі брови,

Очі червоним вогнем горять – 

Це вовкулака в людській подобі, 

Людина-перевертень, – говорять. 

І має він надприродну здатність 

Втілитись у вовка в темну ніч.

Ліси та бір – така його власність, 

Спрага – з темрявою віч-на-віч. 

Бувають вроджені, обернені, 

Відьомськими вражені чарами, 

Серця їх жорстокі, злості сповнені, 

Обвиті темнющими хмарами. 

Вони змушені бігти до лісу, 

Тулитись до зграї лютих вовків, 

Служать давно вони злу і бісу, 

Найжорстокіші з усіх хижаків. 

Шелегон Елеонора

Доньки Мари

Вийде злюща Лякливиця,

А за нею – Вогневиця.

Всіх до смерті полякають

Ще й здоров’я забирають.

І потворні, і страшнючі

Ці старезні духи злючі.

Кузюк Світлана

               Віла

З золотим волоссям дух

Освітляє все навкруг.

Рідко зустрічається,

Все він вихваляється:

«У печері оселилась,

Людям ще не підкорилась,

Із води я народилась,

В квітці лілії з’явилась.

Віл багато є на світі,

Любимо купатись в цвіті,

Хмарах, озерцях, горах

І в усяких джерелах.

Хоч живинками нас звуть,

Прості люди не знайдуть!»

Коваленко Вероніка

 Присутні на заході гості студії також долучилися до літератуної праці. І в них вийшли досить добрі експромти.

            Мара

Могутня і грізна богиня Мара

Живе за рікою Смородина.

До неї веде калиновий міст,

Який стереже триголовий змій.

Пономаренко Віра

           Домовичок
У моїй кімнаті жив Домовичок,

Він був вчений мужичок,

Його життя було як гра,

Скрізь з ним гралась дітвора.

Безліч в нього є братів:

Один зветься Лісовик,

Живе собі у лісі він,

Дуже любить листя дзвін.

Скарбник – монету береже,

Пічник – вогонь оберігає,

Покутній святість поважає.

Пилипенко Данило