неділя, 24 вересня 2017 р.

Що буває, коли літера мандрує


 Ті члени студії, які не пропускали занять, вже змогли написати оповідання з використанням словесних задач.

Як здолати рабство, або Що буває, коли літера мандрує

Жила собі літера Г у слові гриби. Та не подобалося їй це, бо було дуже темно та волого, ще і в брудній землі доводилося довго бути. А коли світло побачиш – то завжди біда: або зрізати намагаються,  або з'їдять, або затопчуть. Набридло це все літері Г і вирішила вона покинути слово ГРИБИ. Тільки-но відійшла від свого місця літера, як пішов дощ з РИБИ, як це буває під час смерчу. Злякалася Г – дивиться, де б їй сховатися. Бачить вовка, що ловить здобич, яка валиться на нього просто з неба. "Сховаюся у цьому РОТІ", - подумала Г і стрибнула до пащі вовка. Немає вже хижака, а літера знаходиться в ГРОТІ.
Сховище було чудовим, але там було темно і навкруги нікого. А як ви пам’ятаєте, вона не любила темряву. То літера, як тільки висохла та зігрілася, пішла далі.
Довго ішла, стало вже вечоріти. Бачить літера велику ДІРКУ, думає: "Дочекаюся ранку у цій затишній норі". Прокинулася Г та бачить високу ГІРКУ, а з неї чудовий краєвид. Розкинулося перед нею місто. Але що це? Одні люди розкішно вдягнені, ситі та веселі. А інші майже голі, голодні та, здається, всміхатися навіть не вміють. "Яке неподобство! Там, де я народилася (вона мала на увазі родину грибів), царювало рівноправ’я!" - скрикнула здивована літера.
Підійшла вона до знедолених людей, щоб висловити своє обурення. Були вони РАБАМИ, а стали розкішними ГРАБАМИ. Зрозуміла літера, що не може далі мандрувати, бо повернеться рабство. Та і взагалі – їй тут дуже подобалося. Світло, гарні краєвиди і, головне, - багато родичів, як вона і звикла.

Валентина Нетребич

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *