неділю, 19 лютого 2017 р.

Наша бібліотека підключилася до проекту "КачанПоезіяChellenge.


Сьогодні члени студії знайомились з чудовими віршами дитячого поета з Миколаївщини Анатолія Качана. Написали за мотивами декілька власних творів та зробили запис на підтримку проекту Миколаївської бібліотеки

Послухати можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=vQEG5OFtXac

Квітне прапор
Здрастуй, море! Як тебе звуть?
                                А. Качан
Чорне море із небом грається,
хвилями обіймає блакить
і сонечко лише прокидається,
хвилі його золотить.

З позолотою небо блакитне
серед білої-білої піни
об’єдналися  - ось уже квітне
прапор любої України.
Юлія Кравченко



Як придбати небо
І зв’язала для Марічки
Спершу ліву рукавичку
                     А. Качан
Старенька бабуся
своїми руками
онуку в'язала
м'який синій шарф.
Онук, поруч сівши,
з любов'ю сказав:
- Спасибі, бабусю,
Я небо придбав!
Ельвіра Мельгунова

Мобільна розмова

(продовження однойменного  вірша А.Качана,
в котрому йдеться про довгі теревені дівчинки Марічки
 по телефону, а киця все робить за неї)

Киця вже портфель складає,
а розмова все триває.
Склала книжки киця Мурка:
- Щось замало тут речей!
В холодильнику є курка –
покладу її в портфель.
Ще клубочок не завадить,
а до нього ще і спиці –
Хай за це мене похвалять -
в школі буде все в Марічці!
Вікторія Виходцева

Новорічна страшилка
В нашу хату зайшов уночі
Дід Мороз із мішком на плечі
                            А.Качан
Чорна усмішка дідових брів,
грізний погляд, крига від думок,
тихеє питання:
- Не впізнав, синок?
- Ні, - покірно відповів.
- Та це ж я – отой Мороз!
Ти ж мені писав листи
майже кожні вісім днів.
… Холод до кісток пройняв,
кригою я вмить обріс,
жах ласкаво обійняв –
щось мене вже тягне вниз.
Фрол Міщенко


Куди пропав дощ?

Я бачу жито у росі,
це, мабуть, дощ на жито сів,
він, мабуть, просто сів спочити,
але поснув у цьому житі.

Як сонце встало – дощик спав,
скажіть, куди же він пропав?
Лера Кошель

Другу

Слепой дождь в нашем городе,
А тебя, мой друг, рядом нет.
Помнишь, как дрожали на холоде
И махали влюбленным вслед?

Промокли, продрогли, устали,
Ни единой души кругом.
Сидели вдвоем, вспоминали,
как гонялись за черным котом.

Вита Михайлова

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *