неділя, 22 лютого 2015 р.

Сказочный зоопарк представляет…

Сегодня мы с ребятами из студии "Контур" готовили выступление к празднику "Весна для мамы". Каждый выбрал себе кукольного персонажа по душе и создал поздравительную речь.

Светозар Швец был очарован игрушкой-тигром, от имени которого написал:
Я Bravesmall, а Смолли кратко.
Люблю я гречку с сыром,
А мясо очень гадкое,
Хоть есть в телеэфире.
Я приехал из Китая,
Чтоб поздравить вас с Восьмым.
Милых женщин поздравляю
Как один из всех мужчин.

Даша Юдина настолько оценила по достоинству крокодила, что даже дала ему имя и современную профессию.
***
Добрый день, друзья! Я – крокодил Гоша Данилович. Я работаю в агентстве подарков и поздравлений, на радио "Гошины вести". Так что, если надо будет кого-нибудь поздравить, обращайтесь!
"Гошины вести" встречайте, друзья,
С праздником светлым поздравлю вас я.
Счастья, здоровья, любви и добра.
"Гошины вести" встречайте, друзья!
Ну, как вам моя реклама? Думаю, понравилась. Я же над ней так долго трудился. Целый месяц или, может, год. Все равно, в общем-то.
Ну а теперь я, конечно же, хочу поздравить с 8 Марта наших замечательных мам, бабушек и девочек.
Праздник мам – Восьмое марта.
Вас поздравить я хочу,
Пожелать побольше счастья
И подарочков гору.
В вашей жизни пусть сияют
Только светлые деньки
И улыбку вызывают
Деток глазки-огоньки!

А Иванне Пысларь понравилась симпатичная обезьянка. Девочка вошла в роль и создала монолог:
***
Всем привет! Меня зовут Анфиса. Я самая классная и красивая в стае. Люблю бананы. Могу сразу съесть сто штук. Правда… потом лежу на дереве и ничего не делаю. Мы с мамой самые красивые. Я приехала сюда, чтобы прочитать для неё стих. Все в джунглях о ней знают и пусть узнают здесь.
Мама, мамочка родная!
Ты самая крутая!
Умная, красивая
И самая-самая любимая.
Все мы тебя поздравляем,
Счастья, здоровья желаем.
Много бананов, любви, красоты.
И каждый день чтоб дарили цветы!

Сюзанна Абольянина выбрала себе роль Кузнечика, для которого напишет слова к следующему занятию. А пока что поделилась с нами своим стихотворением, на которое ее вдохновило творчество Лины Костенко.

Всю ніч
Сю ніч зорі чомусь колючі…

                              Ліна Костенко
Всю ніч зорі чомусь колючі,
А я шукаю від неба ключик.
Я знаю, що все на світі взаємно.
Вже щастя іде коридором темним.
І навіть якщо ти ще це не озвучив -
 

Ми разом пройшли всі незгоди і кручі.
Відусюди щастя до себе зберемо
І будем складати його в оберемок
Всю ніч.

Це нам ніколи аж ніяк не наскучить,
Бо жах загубитися зовсім не мучить.
Ми світло в цей світ із тобою несемо,
Людей визволяючи з кліток тюремних.
Ми будемо радісні, щастя в`ючи,
 
Всю ніч.


неділя, 15 лютого 2015 р.

Знову за мотивами Ліни Костенко

Знов лунали чудові вірші Ліни Костенко, знов писали за мотивами. Старші члени студії познайомилися з "твердими" формами віршів "рондо" и "рондель".

Осіння картинка

Відлітаючи в Африку, пакував чемодан
                                           Л.Костенко
Білий птах поклонився озерам, річкам -
з весни і до осені плавав він там.
Влітку своїх пташенят годував,
а потім триматися в небі навчав.

Тепер він до Африки знов відлітає,
туди пташенят своїх забирає.
Над рідним гніздечком кружляє в останнє -
Пір’ячко біле  блищить  на світанні.
Лада Шворець

Гострі зорі

Сю ніч зорі чомусь колючі,
як налякані їжачки
                    Л.Костенко

Діткам тато вірш читав
про осінні зорі.
Раптом син його спитав:
- А чому вони колючі?
може вони злюки?

Тато думав, він старався,
ну а потім він злякався,
що в нього немає слів.
Пояснити він хотів,
але діти вже самі
пояснили, як змогли.

Син сказав: "Мають зорі ті ножі!"
А донька сказала: "Ні!
Є в них жала гострі-гострі.
Коли злий приходить в гості,
Зорі захищаються.
З добрими ж вони
                      лише граються!"
Маша Юдіна


Балада

Там, за віками, за гірким туманом
                              Л.Костенко
Там, за віками, за гірким туманом,
де сонце сідає у море,
кохання чекала дівчина марно:
немає такої любові,

щоб Він обійняв її ніжно,
пригрів біля серця сумну.
Немає на світі людині,
хто б прийняв її таїну.

Життя проминало літами,
багато води утекло,
а вона все сидить на камінні,
терпляче чекає його.

Час проминає без руху,
посивіла її голова,
вона вже дуже стара -
нареченого все ще нема.

Повернула вона до хатини,
тихо йде, не кричить, не шумить,
тільки погляд осатаній свій кине
на широкі віти верби.

Тихо хвилі Дніпра загойдались,
обняла її ніжно земля…
Вже багато століть промайнуло –
нареченого все ще нема.
Даша Юдіна

Рондо

Очима ти сказав мені: "Люблю"
                           Л.Костенко

Очима ти сказав мені: "Люблю"
А сам вже йшов до кораблю.
Життя – як море, люди – як птахи
На палуби матросі як мурахи.
Ти – капітан, корабль твій – невдаха:
У морі він повзе мов черепаха.
Мій кожен день молитвами бринить.
"Люблю,"  - я згадую і в сні  -
Очима ти сказав мені.

Мене розбудять чайки, хоч ще ніч –
вони - живі, ось тут, то ж й ти – живий.
Чекаю я на тебе у порту…
Півроку геть – ти сходиш с кораблю.
Блищить причал. "Ні, ми не в самоті" -  
очима ти сказав мені.
Юлія Камінська


Пробачення

- Кохана моя! - говорив так мило він, -
Ніколи більш не кину тебе у відкрите море.
Там хвилі  - чуєш їх нескінченний плин?...
З тобою ми будемо разом вже зовсім скоро.

Ніхто не зупинить мою жагу до тебе.
Навіть море любов у нас не відніме;
Ми будемо йти та часто дивитись у небо
І буде між нами одне лише щастя нестримне.

Сусанна Абольяніна

неділя, 8 лютого 2015 р.

Літературна математика

Сьогодні ми вчилися поєднувати літературну творчість та математику: відшукували зашифровані у словах цифри, а також створювали віршовані задачки. І вийшло дуже цікаво! Читайте і підраховуйте, а правильні відповіді пишіть, будь ласка, у коментарях.

Семья сороконожек

Опять семья сороконожек 
Пошла по парку погулять.
Их было пять, а может, восемь.
Но ножек – триста шестьдесят.

Красавица-сороконожка
Помчалась бусы покупать,
Вторая в новых босоножках
Пошла в театре выступать.

И, потеряв один сапожек,
ушла одна, чтоб не хромать.
Подумай, сколько сотен ножек
Осталось воздухом дышать? 
Пысларь Иванна

неділя, 1 лютого 2015 р.

До дня народження Ліни Костенко

У цьому році виповнюється 85 років з дня народження чудового українського поета Ліни Костенко. У березні пройде обласний фестиваль, присвячений цій даті. Серед інших є номінація "Авторські вірші за мотивами творів Ліни Костенко". Ми вже почали готуватися до фестивалю. Спочатку прочитали деякі твори Ліни Василівни, поміркували над образами, а потім написали власні вірші.

Усе буде знов…

Осінь брами твої замикала вночі
                                      Л.Костенко
Осінь брами за літом закрила вночі,
відлетіли птахи у теплі краї,
будуть там зимувати
і за краєм своїм сумувати.

Але прийде весна – и відкриються брами
і повернуться птиці додому,
в рідний свій променистий край,
щоби гнізда собі будувати,
щоб веснянки веселі співати,
годувати  своїх пташенят,
доки осінь знов не  закриє брами -
прожене птиць своїми вітрами.
Іванна Писар

Єлегійний настрій
Є вірші – квіти
      Л.Костенко
Цвітуть вірші на небі:
фіалки, айстри промінисті
співають тихо в небі чистім.

Сріблясті  вогники-міста
Побачити віршам не важко.
Над ними зорі - мов ромашки.

І зорі слухають вірші.
Вони їм дуже мелодійні
Це все немов би на картині –
тому і настрій елегійний.
Полина Буша
  
Мова
Страшні слова, коли вони мовчать…
                                     Л.Костенко
Не повинна мова мовчати!
Не природньо  це!  Намагавсь
хтось її посадить за грати
і сховать за чужі слова.

Мова – жінка з очима прозорими,
невмируща, безстрашна.
                                 Така є  одна,
що живе старовинними творами.
Неосяжна її глибина.
Мова - це ж не краплина тепла,
а народу велика душа!
Сусанна Абольяніна

* * *
Сп’янілою квіткою з древніх віків
я завжди стаю з тобою.
Я розумію тебе без слів,
тому і здаюся без бою.

Сусанна Абольяніна

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *