Не хочу слона!
У меня почему-то
нет никаких животных дома. А у других они почему-то есть! Я не знаю, зачем они
нужны другим! Например, зачем дедушке попугай? Ведь он на него и внимания не
обращает! Или зачем взрослой двоюродной сестре кошка? Она с ней не играет, к
тому же кошка оставляет везде свою шерсть.
Лучше бы было, если
бы они были у меня. Во-первых, другим людям не было бы мороки с ними, а во-вторых,
я бы с ними играл, кормил-поил, гулять выводил. Даже стишок для них сочинил:
Купите попугая,
собаку иль кота –
ведь я же не прошу
вас: "Купите мне слона!"
Я взял бы попугая,
принес его домой –
а мама заругает:
крикливый он такой!
Собаку я привел бы,
но мама говорит:
От этой же собаки повсюду
шерсть летит.
Принес бы я
котенка, но недовольна мама:
царапает обои – одни
убытки прямо!
Принес я в банке
червячка –
еще не придумала
мама пока,
какая случится при
этом беда...
Вова Валько, 7 лет
Друзья
Кеша-попугай
не
нравился собаке –
случались
даже
между
ними драки.
Когда
котенок серый Боня
появился
в нашем доме,
собака
Кира
и его невзлюбила:
рычала,
кусала и лапою била.
- Что
за собака – не дружит ни с кем! –
вопрос
задает хозяин себе.
Стал
человек со всеми играть,
стали
животные вместе скакать.
Быстро
и крепко сдружились они:
собака
с котом, попугайчик с собакой –
больше
не будут устраивать драку!
Саша Щеткин, 7 лет
Добра книга
Вельмишановний авторе!
Я дякую тобі
за книгу "Дівчина з землі"!
Ця фантастична книга
сподобалась мені.
Галактики, ракети,
цікаві є планети,
росте жива трава,
тварини змінюються вмить,
а навкруги вода журчить –
розповідає всім вона
про урагани й дзеркала.
Ця книга вчить любити світ,
який у Всесвіті летить!
Саша Щеткин, 7 лет
Знакомьтесь: новый член студии ПОЛИНА БУША
Чудо Новый год
Интересно, что за чудо,
что зовётся Новый год?
И откуда он идет?
Может, из сугробов снега
к нам приходит Новый год?
Новый год слетает с неба
или он в лесу живет?
Может, в беличьем дупле
или в заячьей норе?
может, у гриба под шапкой
или прячет еж в игле?
Но всегда бывает чудо:
на часах двенадцать бьет,
и неведомо откуда
к нам приходит Новый год!
Полина Буше, 10 лет
Неслухняний
кіт
- Чому це кіт Борис
знов кудись заліз?
Довго котика шукали –
навіть в пічку заглядали.
Не знайшли кота-нездару,
а він тинявся по базару.
Потім котик в пічку вліз –
схотів він чорним стати.
Під кінець цього же дня
почали його купати.
Кожен день отак було:
то він в двері, то в вікно…
З ним біди було багато,
та без нього нудно в хаті!
Полина Буше, 10 лет
За мотивами твору Анатолія Бахути
"Дніпро, земний потік небес!"
Дніпро, земний потік небес,
ти подивишся на зорі з далечінь.
ніхто не бачить нас, як бачиш ти.
ти дивишся на небо й говориш мені:
- Ти, зоре величенька, ніхто тебе не зна.
ти лиш небесна зірка – нічого ти не вмієш,
та ти моя небесна вдача
і колихаю я тебе, мою єдину,
на хвилях - ніхто цього не бачить.
і не покину я тобі ніколи:
бо я тебе люблю, як власну зорю.
Полина Буше, 10 лет
До
вічності
1.
Красуне Вічність, о красуне Вічність.
А. Бахута
Людей
багато мріє жити вічно.
Та
чим приваблює усіх таке життя?
Дивитись,
як прогрес крокує стрічне
І
зрозуміти, що твій час стає сміттям.
Та
чи не краще часом володіти
І
повертатися в улюблені часи?
І
жити просто там, де хочеш жити,
то
серед жаху, то в оточенні краси.
Потанцювати
в залі королеви
Під
магію оркестру скрипалів.
Так
прочитати Пушкіну його поеми,
Щоб
закохався і руки моєї просив.
І
заспівати джаз із саксофоном,
І
подружитися з Мерелін Монро.
І
хизуватися отим смішним дрес-кодом,
Що
був у ретро-клубах так давно.
І
нащо жити вічно? Якщо можна,
Проживши
усього одне життя,
Насолодиться
ним отак, щоб кожна
Хвилина
була варта усього буття.
2.
Без переляку і без ввічливості
заходять люди в двері вічності
А. Бахута
ти
маєш ціль
ти
вперто йдеш до неї
і
попри цвіль
переляк
і закриті двері
не
повертаючись
не
озираючись назад
не
зупиняючись
через
дощі
проблеми
перепони
грат
ти
йдеш
ти
йдеш шалено
так
уперто і старанно
так
дужо
ревно
творчо
гадаєш
що
не марно
Ти
маєш певну ціль
Ти йдеш по головам
Ти
досягаєш мрій
А
потім
падаєш з-за хмар…
Анастасія Захарова, 15 років
Щось
чудне
Не
хмари вкрили горизонти…
А.
Бахута
Не
хмари вкрили горизонти.
Любов
заповнила все геть в твоїй душі,
Вона
закрила розум-сонце
І
робить вчинки дивні і смішні.
Вона
заборонила кисень.
Не
йде він вже із кров’ю як завжди.
Ти
ходиш без повітря з тиском,
Щось
робиться – діагноз не кажи.
Але
у тебе є тепер кохання
Крім
Нього зникло все - світ ніби вмер.
Любов
окрилює й дає бажання:
Піти
у магазин й купити джем,
І станцювати
вальс чомусь в музеї,
Стрибнути
з парашутом в перший раз,
Розфарбувати
жовтим сірі двері,
Розставити
в будинку сотні ваз.
Або
хоч щось змінити в всьому світі.
Не
спати, а робити щось таке,
Про
що колись згадаю своїм дітям,
Анастасія Захарова, 15 років
***
Вот снова день исчез
Как ветра легкий стон,
Лишь пламенный порез
Оставил в небе он.
Как журавлиный ключ
Ушел он навсегда.
Нам всех равнин и круч
Не ведать никогда.
Да, человек таков:
Кто больше ранен был,
скорей тот от оков
свой мир освободил.
Сусанна Абильянина, 16 лет
