неділя, 22 грудня 2013 р.

За мотивами творів Анатолія Бахути



Зовсім скоро – на початку січня – буде відзначатися 75-ліття з дня народження нашого талановитого земляка поета Анатолія Бахути. Ми знайомимось з його творами і пишемо вірші за мотивами.

Кудлата історія
            Там хата кудлата
                           А.Бахута
Там хата кудлата,
Там пес біля хати.
Він також кудлатий!
Та ще біля хати
Баба стоїть
Вірші складає
Та діток всіх вчить:
- Абетку щоб знали!
Щоб книги читали!

А ще вона вчить
усіх рахувати
кущі біля хати –
оті, що  кудлаті!
Лада Шкворець, 7 років


Задачка
              Хлопці діда здивували
                                  А.Бахута
Хлопці діда здивували:
Стільки сіна назбирали!
Думали, що буде двісті,
Але вийшло три по триста,
Потім ще додали сто.
Порахуйте, скільки вийшло
Сіна смачного того,
Якщо з’їв баран  кіло?
Володимир Валько, 7 років

Якщо ви осли…
              Осли поцупили планету
                                      А.Бахута
Осли поцупили планету,
Заховали під комету.
Потім полетіли в гості,
Друзям перемили кості.

Повернулись по планету:
- Гей, плането, де ти? Де ти?!
Бачать тільки хвіст комети,
Що видніє вдалині.
Кажуть віслюки собі:

- Ох, дарма ходили в гості,
і навіщо мили кості!?
Рік сидять біля сосни:
                               - Правду кажуть, ми – осли!
                                   Катерина Валько, 11 років

Зоряна доля
На небо вибігла зоря
                  А.Бахута

На небо вибігла зоря,
І бачить на землі моря,
Русалонька співа пісні
(було це, звісно, навесні).

- Мотиви я почула там,
Які сподобались й зіркам!
І гарно так було мені,
Бо я гуляла по воді.

Зустріла родичів своїх,
Тих, що жили колись у небі,
Я чула, звісно, вже про них:
На хвилі мешкають, на гребні.

…Тепер і я – морська є зірка.
І в морі маю власну нірку.
Весь час сумую я за небом –
Зірки! Не падайте! Не треба!
Момот Олександра, 11 років


Балада про острів

Далеко-далеко у морі є острів
                                     А.Бахута
Далеко-далеко у морі є острів,
Сумний і самотній. Він завжди один.
Лиш хмари холодні та камені гострі,
Та хвилі зростають, мов скелі, з води.

І кидають хвилі мул на той острів,
Вітри завивають... Самотність глуха…
Та хто це на берегу? Нібито гості?..
Це тіло безмовне – заблудна  душа…

Дівчина в світлім весільнім наряді –
Мов наречена – упала з-під хмар.
І острів оцей, і ці хвилі огрядні
На неї чекали – отримали в дар.

Зорі на небі все гуще і гуще,
А дівчина ще непритомна лежить.
– Мила, коли ти вже очі  розплющиш?
Меж раєм і пеклом ти – ти на межі!

І дівчина згодом таки підвелася.
Здивовано бачить  пісок навкруги.
Звідки ці скелі, і море, і хащі?
Невже вона тут тепер  назавжди?

… Далеко-далеко у морі є острів,
Де пісня лунає над гладдю води.
Сирена гукає, ждуть камені гострі –
Дівчині острів  хоч цим  догодив!

До циклу «Сталеві бризки»

Який твій світ – такий і ти
                        А.Бахута
Мить, якою живеш,
День, котрим ти мрієш,
Місяць, який тобі світить,
Сонце, яке тобі гріє –

Життя все, просте і ніжне,
Життя, солодке й огидне,
Роки  – всі, як один,
Летять і летять невпинно.
Юлія Камінська, 18 років




Как появилась шутка (легенда)

Ша была непростая буква и все время на всех шипела. Вот и выгнали ее из слова МУШКА. Подумали ее соседки: «Никто это слово не любит – летает и жужжит!» Когда Ша ушла, то осталась МУКА.
Ша стала искать для себя новое место.  Идет и видит: стоит ХРАМ. Весь в золоте, блестит на солнце. Подумала она: «Как красиво! Это место как раз для меня» Но ХРАМ говорит ей: «Ты здесь совсем некстати – не пущу я тебя!» Разозлилась буква Ша, выгнала букву Ха из слова, а сама встала на ее место. Появился вдруг на ней ШРАМ – большой и некрасивый. «Какое слово хорошее испортила!» - ужаснулась Ша и быстро покинула его.
Попала буква в ботанический сад, видит: сколько цветов! Самым красивым показался ей ПИОН. Обрадовалась Ша, что нашла себе подходящее жилище, думает: «Встану-ка я в начало – так ещё красивее будет!» Так и сделала. Понятно, что тут же появился ШПИОН. Букве очень не понравилось поведение это странного человека, и она снова ушла.
Долго шла буква, пить ей захотелось. Видит пруд, а по воде УТКА плавает. Такая нарядная, разноцветная. Снова Ша встала впереди.
Так и появилась на свете ШУТКА, а с ней, как вы понимаете, жить гораздо веселее!

Момот Олександра, 11 років

Напишите Ваш отзыв или комментарий!

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *